Продуктивність та зимостійкість ріпаку озимого залежно від застосування макро-  та  мікродобрив «УАРОСТОК»®  

Віктор Ямковий, кандидат с.-г. наук, керівник відділу наукових досліджень ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Анатолій Юник, кандидат с.-г.  наук, доцент кафедри рослинництва НУБіП України 

Відродження ріпаку, як промислової культури, в Україні почалося 20 років тому. Однак через відсутність переробних підприємств і зниження попиту на насіння очікуваного росту посівних площ не відбулось. Інтенсивне вирощування ріпаку розпочалось впродовж останнього десятиріччя. Найпереконливішими аргументами, для сільгоспвиробників, на користь розширення площ під посівами цієї культури є невпинно зростаючий попит на ріпак як сировину для харчової та технічної олії (у тому числі для виробництва біопалива), висока економічна віддача коштів, вкладених у його виробництво, та раннє їх повернення  (липень – серпень). Якщо в 2000 році посівні площі ріпаку складали лише 200 тисяч га, то вже в 2004 році склали 450 тисяч га, а в останні роки – біля 1 млн. га.

Ріпак є досить вимогливою культурою до умов живлення, технології вирощування. Із олійних культур родини капустяних ця культура найбільш чутлива до добрив: високі та сталі врожаї він забезпечує за умови, коли ґрунт добре забезпечений елементами живлення. За результатами польових дослідів встановлено, що застосування добрив сприяє збільшенню врожайності в середньому, до 70 %, решту приросту отримують за рахунок інших агротехнічних заходів. Серед кліматичних факторів, які визначають рівень реалізації урожайного потенціалу ріпаку озимого, особливе значення мають погодні умови в осінньо-зимовий період. Проте, в значній мірі зимостійкість ріпаку залежить від агротехнічних заходів, проведених восени, в т. ч. від кількості внесених мінеральних добрив та мікродобрив.

Дослідження щодо впливу позакореневих підживлень мікродобривами «УАРОСТОК»® на зимостійкість та урожайність ріпаку озимого за різних рівнів мінерального живлення проводили впродовж 2012-2014 рр.  на дослідному полі кафедри рослинництва в Агрономічній дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київська обл.). Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний  середньосуглинковий, який в орному шарі 0-30 см містить 4,5-5,5 мг легкогідролізованого азоту, 5,5-7,0 мг рухомих форм фосфору, 12-14 мг/100 г ґрунту обмінного калію, рН сольової витяжки – 6,8-7,3. Для сівби використали гібрид  ріпаку НК ТЕХНІК. Схема досліджень наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Схема досліду

Варіант удобрення

Фаза росту та розвитку рослин

формування розетки (осінь)

стеблування

бутонізація

позакореневе підживлення (марка і доза внесення мікродобрив)

N30P40K70 + N30 * (кoнтрoль)

Вода (контроль)

Вода (контроль)

Вода (контроль)

N30P60K105 + N30 * + N30**

N30P80K140 + N60 *  + N30**

N30P40K70 + N30 * (кoнтрoль)

РОСТОК Макро – 2 л/га + РОСТОК Бор – 1 л/га

РОСТОК Олійний – 2 л/га + РОСТОК Бор – 1 л/га

РОСТОК Олійний – 2 л/га + РОСТОК Бор – 1 л/га

N30P60K105 +N30* + N30 **

N30P80K140 + N60 * + N30**

Підживлення ріпаку озимого проводили двічі:  * –  по мерзло-талому ґрунті,  ** –  на початку фази стеблування.

Агрохімічні властивості добрив «УАРОСТОК»® які використовували в досліді наведено в таблиці 2. Добрива згідно зі схемою досліду, розчиняли у 250 л/га води безпосередньо перед обприскуванням посівів. На контролі посіви обробляли водою у нормі 250 л/га.

Таблиця 2. Хімічний склад добрив «УАРОСТОК» ®, г/л

Марка

N

P2O5

K2O

MgO

SO3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Олійний

80

-

-

33

40

4

13,4

5,4

8

3

0,15

Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,05

Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-


Одним із визначальних чинників доброго розвитку і високої продуктивності є забезпечення рослин ріпаку озимого макро- та мікроелементами в осінній період. Саме тому технологія вирощування ріпаку озимого, закладка «фундаменту перезимівлі», тобто кореневої системи є ще більш відповідальним моментом у порівнянні з озимими зерновими. Загальновідомо, що чим вище рівень цукрів у рослин ріпаку озимого в кореневій шийці при входженні його в зиму, тим вище його зимостійкість.

Результати досліджень по накопиченню цукрів рослинами ріпаку озимого за різних рівнів мінерального живлення та позакореневого підживлення мікродобривами наведені в таблиці 3. 

Таблиця 3. Вплив макро- та мікродобрив на біохімічні показники рослин ріпаку озимого та його зимостійкість, %  (2012-2014 рр.)

Доза мінеральних добрив

Вміст цукрів, %

Зимостійкість рослин, %

Контроль

 «УАРОСТОК»®

Контроль

«УАРОСТОК»®

N30P40K70 (кoнтрoль)

20,05

23,78

67,8

72,2

N30P60K105

22,97

26,03

73,4

78,2

N30P80K140

25,15

28,96

76,7

81,4


Одержані нами дані свідчать, що найбільша кількість цукрів в кінці осінньої вегетації накопичується в рослинах ріпаку у варіанті удобрення N30P80K140, що пояснюється більшою кількістю внесених фосфорно-калійних добрив. Найменшу кількість цукрів (20,05 %) накопичували рослини в контрольному варіанті за удобрення N30P40K70. Слід відмітити, що  в цьому варіанті рослини мали найнижчий показник перезимівлі рослин (67,8 %).

На вміст цукрів в рослинах наприкінці осінньої вегетації впливало й проведення позакореневого підживлення мікродобривами. Як свідчить практика, внесення мікродобрив восени у фазу розетки ріпаку озимого, сприяє накопиченню поживних речовин у рослинах, та як результат створює сприятливі умови для старту навесні. Особливу увагу в осінній період розвитку ріпаку слід приділити забезпеченню молодих рослин бором. Він підвищує еластичність тканин, що знижує розтріскування стебел і кореневої шийки під час морозів і сильного росту. Це сприяє зниженню ушкодження рослин хворобами (некрозом кореневої шийки, вертициліозом тощо). Окрім того, бор впливає на розвиток кореневої системи, що сприяє кращому відновленню вегетації. Слід зазначити, що восени ріпак засвоює близько 25% загальної кількості потрібного йому бору. Тому підживлення рослин борними добривами восени у фазу розетки є запорукою успішної перезимівлі, що  в кінцевому результаті сприяє отриманню високих врожаїв ріпаку озимого.

Проведені дослідження свідчать, що осіннє позакореневе підживлення посівів ріпаку озимого мікродобривами «УАРОСТОК»® за схемою «РОСТОК Макро» 2 л/га + «РОСТОК Бор» 1 л/га позитивно вплинуло на накопичення цукрів, що пояснюється збалансованим мінеральним живленням рослин в цей період. Тенденції накопичення цукрів восени за позакореневого підживлення послідовно впливали на зимостійкість рослин. За результатами підрахунку кількості живих рослин навесні виявилося підвищення зимостійкості ріпаку після проведення позакореневого підживлення добривами «УАРОСТОК»® на 4,5-5,5 абсолютних відсотки.

В результаті проведеного нами кореляційного аналізу між накопиченням цукрів в осінній період рослинами ріпаку і рівнем урожаю встановлена тісна позитивна кореляційна залежність. Коефіцієнт кореляції становив r=0,97, що свідчить майже про функціональну залежність врожайності ріпаку від накопичення цукрів в осінній період. У наших дослідженнях максимальний рівень накопичення цукрів  (28,96 %) рослини ріпаку озимого накопичували у варіанті удобрення N30P80K140 та проведення осіннього позакореневого підживлення мікродобривами «РОСТОК Макро» в дозі 2 л/га + «РОСТОК Бор» в дозі 1 л/га. Отже, внесення мікродобрив «УАРОСТОК»® в осінній період в подальшому істотно впливає на рівень урожайності ріпаку озимого.

Відомо, що одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності та поліпшення якості продукції є добрива. Результати проведених досліджень підтверджують, що рівень врожайності тісно пов’язаний з кількістю внесених мінеральних добрив.

В середньому за 2012-2014 рр. найвищий показник урожайності насіння ріпаку отримано при удобренні N30P80K140 + підживлення N60 + N30, який склав 4,35 т/га.  При зменшенні норми мінерального живлення до N30P60K105+N30+N30  урожай насіння зменшився до 3,86 т/га. На контрольному варіанті N30P40K70+N30 урожай насіння був найменшим і становив 3,41 т/га, що пояснюється меншою кількістю внесених поживних речовин.

Необхідно зазначити, що на величину врожайності значною мірою впливали позакореневі підживлення мікродобривами «УАРОСТОК»® в критичні періоди росту та розвитку рослин ріпаку озимого. Під їх впливом збільшується надходження й використання поживних речовин з ґрунту та внесених мінеральних добрив на 10-15%. Застосування позакореневих підживлень мікродобривами «УАРОСТОК»® підвищувало врожайність насіння ріпаку на 0,28-0,57 т/га залежно від рівня мінерального живлення. Найбільшу врожайність за позакореневого підживлення РОСТКОМ до 4,92 т/га отримали у варіанті удобрення N30P80K140 + N60 + N30, що на 0,57 т/га більше за показник аналогічного варіанту, але без позакореневих підживлень.

Таким чином, на основі одержаних результатів досліджень можна стверджувати, що проведення трикратних позакореневих підживлень в критичні фази росту й розвитку ріпаку озимого (розетка-стеблування-бутонізація) хелатними добривами торгової марки «УАРОСТОК»® забезпечує оптимальні умови для формування врожаю.


Система Orphus Задати питання
Український Аграрний Ресурс, 2011-2018
Всі права захищені законом
При використанні матеріалів посилання на сайт www.rostok-ua.com обов'язкове.
Для інтернет-видань - гіперпосилання не закрите для індексації пошуковими системами.